Володимир Сорокін Норма

Золоті руки переплавлені, серце, подароване дівчині, пульсує в скляній банці, на вулиці хитається одинарна гармона. Перший роман Володимира Сорокіна став бешкетним танцем на кістках соцреалізму: письменник овеслив колишні метафори та додав до них нову — норму. З нормальною точки зору тільки злочинець або безумець може відмовитися від цього пропуску у світ добропорядкових громадян — символу кругової пори та співвідношення в мерехті. "Норма" була написана в розпал застою і видана вже після розпаду СРСР. Сьогодні, на тлі спроб відродити радянський міф, роман набув нового звучання — як і вічні питання про відносини художника та натовпу, моральності та доцільності, про шляхи опору державному волозі та пропаганді.