Лолита. Набоків Володимир

Сорокарічний літіратор і рантя, перебравшись із Парижа до Америки, закохується в дванадцятирічну провінціальну школярку, прагнення мати якої стає його згубною манією. Принесена Володимиру Набокову (1899-1977) світову популярність, технічно одна з найдосконаліших його книг — зухвала, глибока, дотепна, пронизлива та жива, — «Лоліта» (1955) незмінно ділить читачів на дві категорії: захоплених цінителів яскравого мистецтва та всіх інших. У середині 60-х років Набок створив російську версію своєї улюбленої книги, вносячи в неї різні доповнення й уточнення. Російське видання отримало світ у Нью-Йорку 1967 року. Попри відмову, що тривала до 1989 року, «Лоліта» здобула в СРСР широке поширення й зробила чималий вплив на всю подальше російську літературу.